чолобитник

чолобитник
-а, ч., іст.
Особа, яка подавала чолобитну; прохач, позивач.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "чолобитник" в других словарях:

  • чолобитник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • чолобитниця — і, іст. Жін. до чолобитник …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»